Поради батькам

У дітей різного віку часто спостерігаються мовленнєві порушення. У вас є сумніви щодо якості мовлення дитини? Дізнайтесь, в яких випадках дитині дійсно потрібен логопед.

Дитина не розмовляє? Допоможе логопед!

Дитині – 3,5 роки, або навіть більше:

вона нещодавно почала розмовляти, а її мовлення незрозуміле, нерозбірливе;

до 3,5 років у неї не сформувалось мовлення («дитина не розмовляє»).

При нормальному мовленнєвому розвитку перші слова у дітей з’являються ще до року, а в 2 роки діти вже добре розуміють мовлення, а також починають вживати прості фрази з 2-3слів. Однак в сучасних дітей часто зустрічаються різні форми затримки в розвитку мовлення, більшість з яких можуть загрожувати дитині серйозними ускладненнями.

У будь-якому випадку дитина, яка пізно почала розмовляти, не зможе самостійно засвоїти правильну звуковимови. Їй знадобляться заняття з логопедом для подолання мовленнєвих порушень.

Увага! Якщо трирічна дитина не розмовляє, у неї може виявитись важке порушення мовлення – алалія. При алалії мовлення у дітей не розвивається взагалі, або розвивається дуже повільно, що може спричинити затримку психічного розвитку.

Дитині – 3,5-4,5 роки. Мовлення у неї з’явилось вчасно, але дитина не вимовляє:

окремі звуки (при цьому її мовлення в цілому зрозуміле);

велику кількість звуків, через що її мовлення малозрозуміле.

У цьому віці відсутність правильної вимови звуків не вважається дефектом мовлення. Малюк тільки вчиться вимовляти звуки і тому може промовляти їх нечітко, або ж зовсім пропускати в словах. Однак логопед навіть у такому віці може визначити, чи з’явиться у дитини нормативна вимова того чи іншого звуку, чи залишиться дефектна.

В наш час кожна друга дитина на тому чи іншому етапі розвитку мовлення потребує допомоги логопеда.

Дитина в цьому віці не вимовляє велику кількість звуків? Її мовлення дуже нерозбірливе? Це може свідчити про складне мовленнєве порушення. Така дитина самостійно може не навчитись вимовляти звуки, а потребуватиме довготривалих занять з логопедом аж до повної корекції мовлення.

Дитині – 4,5 роки та більше. Її мовлення має один з наступних недоліків:

мовлення дитини в цілому нерозбірливе;

ви сумніваєтесь, чи правильна в дитини звуковимова;

ви знаєте, що дитина не вимовляє деякі звуки.

За нерозбірливим мовленням можуть ховатись важкі мовленнєві порушення, які в подальшому можуть вплинути на психічний розвиток дитини. Тому обов’язково слід звернутись за консультацією до логопеда. Логопед зможе оцінити стан мовлення дитини, спрогнозувати його подальший розвиток та надати батькам відповідні рекомендації.

У більшості випадків після 5 років дитина сама, без спеціальних логопедичних занять, вже не може навчитись правильно вимовляти звуки. В майбутньому, швидше за все, у неї буде зберігатись дефектна вимова тих звуків, які вона зараз не вимовляє.

Дитині залишився рік (або півроку) до школи:

дефекти звуковимови у неї вже виправлені або майже виправлені.

Справа в тому, що неправильна звуковимова може призвести до таких ускладнень як порушення читання (дислексія) та письма (дисграфія). При порушеній звуковимові дитина пише звуки так, як вимовляє. Якщо логопед, поставив звуки дитині незадовго до вступу у школу, то ще деякий час дитина може писати їх так, як вимовляла до цього. Також дефекти звуковимови заважають дитині повноцінно оволодіти грамотою: дитині може бути важко визначати кількість та порядок складів і звуків у словах.

Корекція порушень читання та письма займає багато часу та вимагає великих зусиль, тому бажано ще в дошкільному віці попередити появу цих логопедичних дефектів. Для того, щоб це зробити, зверніться за консультацією до логопеда.

Ви хочете ще до школи навчити дитину читати і писати, а також розвинути у неї логічне мислення, пам’ять, увагу, уяву.

Коли дитина приходить до школи підготовленою, вона значно швидше буде засвоювати навчальний матеріал. До того ж навчання читанню й письму дуже добре розвиває інтелект дитини, а також усі психічні процеси: мислення, пам’ять, увагу, уяву.

Пам’ятайте! Провести профілактику мовленнєвих порушень набагато простіше, ніж виправляти вже сформовані мовленнєві недоліки.

Увага! Навіть найпростіше порушення звуковимови не можна вважати неважливим дефектом, оскільки це порушення може призвести до негативних наслідків для розвитку дитини в цілому.

Кожна мама з нетерпінням чекає моменту, коли її маля нарешті скаже своє перше усвідомлене слово. Нехай це будуть традиційні «мама», «тато», «дай», але обов'язково чітко та зі змістом. У рік дитина вже готова до засвоєння азів рідної мови. Однак це зовсім не означає, що крихітка одразу почне говорити довжелезними фразами і використовувати в мовленні складні слова, наприклад «акваріум». Шлях до усвідомленого фразового мовлення зі складними словами досить довгий і тривалий.

Часто батьки спілкуються з дитиною, не помічаючи – ЯК вона говорить, тому що їм важливіше – ЩО сказав малюк. До того ж батьки дуже звикають до мовлення своїх дітей, нехай навіть не зовсім правильного.

Однак коли дитина приходить до школи, до її мовлення висуваються зовсім інші вимоги. Навіть незначні недоліки у розвитку мовлення дитини можуть призвести до труднощів у навчанні, особливо в освоєнні процесів читання та письма. Тому, чим раніше виявлені проблеми у мовленні, тим раніше логопед може розпочати логопедичну роботу щодо їх подолання, і тим успішнішою буде ця корекційна робота.

Як же батькам самостійно виявити порушення в розвитку мовлення у малюка на самих ранніх стадіях?

Якщо є сумніви щодо будь-якого аспекту мовлення, не зайвою буде консультація логопеда.

Логопедичне обстеження не завжди означає, що дитині потрібні будуть подальші систематичні заняття з логопедом.

У якому випадку слід не зволікаючи отримати консультацію логопеда?

· Якщо вам не байдужий хід мовленнєвого розвитку вашої дитини.

· Якщо вона часто повторює звуки та / або слова (заїкається).

· Якщо її голос здається вам незвичайним / дивним.

· Якщо її ігри та соціальна поведінка здаються неприйнятними.

Пам'ятайте, що порушення мовлення можуть бути пов'язані з проблемами слухового апарату. У цьому випадку вам треба буде відвідати фахівця з хвороб органів слуху.

Ви завжди можете звернутися за порадою і допомогою до логопеда. Логопед навчить вас різним прийомам розвитку дитячого мовлення, значно поповнить та збагатить ваші знання про те, чим і як слід займатися з дитиною в різні вікові періоди її розвитку.

Логопед допоможе мамі оцінити стан мовленнєвого розвитку дитини та стан її основних психічних функцій. Якщо необхідно, фахівець розробить корекційний план допомоги дитині, навчить батьків доступним методам і прийомам корекції мовлення.

Всі малюки від природи дивовижні балакуни. Але головне завдання батьків та педагогів – навчити діток говорити правильно.

Усі батьки хочуть, щоб їх діти були здоровими, щасливими, успішними, досягли високих результатів у навчанні та кар’єрі, почували себе впевнено та вільно у будь-яких життєвих ситуаціях. І правильне, чітке та гарне мовлення є однією із важливих складових гармонійного розвитку особистості. А вчитись правильно говорити слід з дитинства!

Дитину треба ВЧИТИ говорити! Дитина повинна говорити ПРАВИЛЬНО!

Діти часто чують від своїх батьків:

«Усі твої друзі вже так гарно говорять, а ти…» «Чому ти не можеш правильно сказати це слово? Це ж так просто…» «Скільки можна запам’ятовувати такий маленький вірш?.. Якщо не вивчиш його, Дід Мороз не подарує тобі подарунок…» «Якщо ти не навчишся гарно говорити, тебе не візьмуть до школи…»

Йсла Саса по сосе і смоктала суску)

Насправді, у дітей від народження є величезна потреба в спілкуванні! Кожен малюк дуже хоче говорити так, щоб його слухали, чули і розуміли. Однак не всі діти знають, як це – говорити правильно. І саме ми, дорослі, повинні вчасно допомогти дитині, а не постійно дорікати.

Чим старшою стає дитина, тим більше оточуючі починають помічати недоліки дитячого мовлення. Спершу маму малюка, який говорить «своєю мовою», просять «перекласти» сказане. І люблячі матусі залюбки це роблять, не розуміючи, що забирають у малюка гарну нагоду потренуватись говорити чіткіше, або хоча б спробувати власні сили. У дитячому садочку таким дітям не дають розповідати віршики на святкових ранках. Згодом однолітки починають насміхатися над неправильною вимовою малюка. І дитина поступово починає відокремлюватись від колективу, а це затримує мовленнєвий розвиток та має негативний вплив на формування особистості: дитина стає замкнутою, дратівливою, часто ображається, а може навіть бешкетувати і проявляти агресію по відношенню як до товаришів, так і до дорослих.

Всі вищеописані ситуації поступово забирають у дитини мотивацію до правильного мовлення.

Пису так, як говолю…

Прикрощі та труднощі, пов’язані з неправильною вимовою, дитина з дитячого садка «забирає» з собою у школу, а у школі ці труднощі тільки зростають. Усі звуки, які дитина не вимовляла, вона не зможе правильно написати, погано справлятиметься зі звуковим аналізом слів, у дитини страждатиме техніка читання, її відповіді на уроках будуть простими та збіднілими. Задумайтесь на хвилинку: чи немає у цьому вини батьків?

Поставте собі запитання та відверто дайте на них відповіді:

Чи приділяєте Ви достатньо уваги розвитку мовлення малюка?

Чи слідкуєте Ви за тим, щоб дитина вчасно навчилась вимовляти всі звуки, а її мовлення було правильним, чітким та зрозумілим?

Адже недоліки сімейного виховання, що, зокрема, проявляються в недостатній увазі до мовлення дитини, нерідко є головною причиною логопедичних дефектів. Подолати такі дефекти, сформувати та закріпити правильну вимову звуків, збагатити словник дитини, а також вирішити цілу низку інших мовленнєвих негараздів допоможе логопед.

Фефекти фікції

Логопед зможе взяти на себе основне навантаження в навчанні дитини правильного мовлення та корекції існуючих мовленнєвих вад.

Логопед допоможе батькам:

· зрозуміти етапи та специфіку розвитку мовлення дитини;

· навчитись відрізняти правильну вимову звуків від дефектної;

· розібратись чому дитині важко вимовляти ті чи інші звуки;

· навчитись оцінювати якість власного мовлення та контролювати темп, чіткість та правильність звуковимови під час спілкування з дитиною.

Пам’ятайте, що в тісній співпраці та співтворчості в системі «дитина-логопед-батьки» можна досягти значних результатів в розвитку дитячого мовлення, попередженні та подоланні мовленнєвих порушень.

Усі сфери діяльності людини містять в собі пізнавальний елемент. Починаючи з самого народження дитина пізнає навколишній світ, звикає до нього, накопичує досвід та враження, вчиться керувати почуттями та формувати власні судження. А батьки та найближчі родичі сприяють повноцінному пізнавальному розвитку малюка. І саме від їх свідомого турботливого ставлення до формування та розвитку вмінь і навичок дитини залежить кінцевий результат. А байдужість та неуважність з боку батьків до пізнавального розвитку малюків негативно позначиться на розвитку дитини в цілому.

Відомий французький драматург Мольєр казав: «Усі люди цікавляться навколишнім світом з колиски».

Ранній вік – накопичення сенсорного досвіду

За допомогою власних експериментів, використовуючи органи чуттів малюки освоюють ознаки предметів, вчаться визначати їх форму, розмір, колір тощо. Батьки, застосовуючи найпростіші завдання, можуть допомогти дитині навчитися визначати основні властивості предметів. Наприклад, металева монета потоне, паперовий та пластмасовий предмет буде плавати на поверхні, а клаптик паперу розмокне і зіпсується.

Дуже важливо сформувати у малюків розуміння внутрішніх (прихованих) характеристик предмета – тих, які не можна відчути на дотик, але які характеризують призначення і функцію предмета (для чого він існує і як ним користуватись). Наприклад, гребінець – це предмет, яким розчісують волосся.

Дошкільний вік – розвиток кругозору та пізнавальних інтересів

В період дошкільного дитинства батькам слід приділити особливу увагу розвитку пізнавальних процесів. Саме в дошкільні роки формуються основні уявлення про навколишній світ, з’являється цікавість до всього нового. Дітей цього віку ще називають «чомучками». І якщо батьки цю цікавість до навколишнього будуть задовольняти, у дитини розвиватимуться творчі здібності та прагнення до самостійної дослідницької діяльності.

У моєму дитинстві я дуже любила спостерігати з батьками за хмарами і визначати, на що вони схожі. А ще ми часто грали в гру, в якій потрібно по пам’яті назвати, що і де знаходиться в певній кімнаті.

Пізнавальний розвиток дітей 3 років. Поради логопеда

Збагачуйте та розширюйте словниковий запас малюка, знайомлячи його з членами родини, їх іменами, родинними зв’язками (дідусь, братик, дядько тощо).

Знайомте малюків з усіма предметами, що їх оточують, їхніми ознаками, функціями, властивостями, зокрема смаковими характеристиками продуктів харчування (солодкий, солоний, кислий, гіркий). Познайомившись з кольорами та формами, відшуковуйте їх у предметах навколо.

Формуйте у дитини вміння орієнтуватись у просторі кімнати (на стільці, біля вікна, під столом) та відносно власного тіла (ліворуч, праворуч, зліва, справа). Поступово з приміщення переходьте до об’єктів, які знаходяться на вулиці. Знайомте з їх зовнішніми ознаками, функціями.

Обов’язково звертайте увагу малюків на явища природи в різні пори року, знайомте з тваринами (свійські, дикі), частинами їх тіла (лапи, хвіст тощо), порівнюйте з частинами тіла у людини та інших тварин (у білочки – хутро, а у риби – луска), звертайте увагу на голоси, які видають звірі, характерні особливості їх пересування і поведінки тощо. Таку ж роботу проведіть з рослинами, а також зі всім, з чим зіштовхується маля. Згодом можна переходити і до абстрактних понять (космос, планети).

Спонукайте дітей до різних видів діяльності: спостерігайте, експериментуйте з предметами, заохочуйте цікавість малюків.

Чому «чомучки» не ходять до логопеда?

Насправді, навіть «чомучка» може не вміти правильно вимовляти звук [р]. І, можливо, такому «чомучці» в майбутньому все ж доведеться зустрітись з логопедом. Однак у «чомучок» майже ніколи не буває проблем з формуванням та висловлюванням власних думок, з розвитком зв’язного мовлення, з граматичним оформлення речень, їх словниковий запас часто набагато перевищує вікову норму. «Чомучки» на відмінно переказують, без жодних проблем описують предмети та картинки, їх мовлення зазвичай чітке і зрозуміле.

Усіма доступними способами заохочуйте прояви зацікавленості дитини. Своїм власним прикладом, вчинками та емоціями демонструйте інтерес до навколишнього світу. Адже «чомучками» не народжуються! «Чомучками» стають поряд з люблячими, уважними та терплячими батьками!